60. Зовнішні підтвердження та їх використання аудитором відповідно до МСА 505.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164
Зовнішнє підтвердження є процесом отримання та оцінки аудиторських доказів через надання інформації або пояснення наявних обставин безпосередньо третьою стороною у відповідь на запит про інформацію щодо конкретної статті, що впливає на судження в фінансових звітах або відповідні розкриття. Приймаючи рішення щодо рівня використання зовнішніх підтверджень, аудитор розглядає характеристики середовища, в якому працює суб'єкт господарювання, що проходить аудиторську перевірку, та практику розгляду запитів щодо прямого підтвердження потенційними респондентами.Зовнішні підтвердження часто застосовуються до залишків на рахунках та їх компонентів, але цим їх застосування не обмежується. Так, наприклад, аудитор може запросити зовнішнє підтвердження щодо умов договорів або операцій, які суб'єкт господарювання має з третіми сторонами. У запиті про підтвердження запитується, чи вносились будь-які зміни в договір, та (у разі їх внесення) подробиці цих змін. Зовнішні підтвердження можуть також використовуватись для отримання аудиторських доказів відсутності конкретних умов, наприклад, відсутності «побічної угоди», яка може вплинути на визнання доходів. Іншими прикладами ситуацій, в яких можна застосувати зовнішні підтвердження, можуть бути: Залишки на банківських рахунках та інша інформація від банкірів; Залишки на рахунках дебіторської заборгованості; Запаси, що зберігаються третіми сторонами на митних складах для неоплачених вантажів, для обробки або на консигнації; Документи на право власності, що перебувають у юристів чи фінансистів на зберіганні або як застава; Цінні папери, придбані у торговців цінними паперами, але не отримані на дату балансу; Позики, надані позикодавцями; Залишки на рахунках кредиторської заборгованості. Достовірність аудиторських доказів, отриманих через зовнішні підтвердження, залежить серед іншого від використання аудитором відповідних аудиторських процедур для складання запиту про зовнішнє підтвердження, виконання процедур зовнішнього підтвердження та оцінки результатів процедур зовнішнього підтвердження. До факторів, що впливають на достовірність підтверджень, належать ступінь контролю аудитора за запитами про підтвердження та відповідями на них, характеристики респондентів та будь-які обмеження, що містяться у відповіді або накладені управлінським персоналом
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 Наверх ↑